«Сексуальність не існує сама по собі, вона є ознакою ЛЮДИНИ»

Читай також

  • Коли стосунки перетворюються на рахунки
  • Запрошуємо вас приєднатися до нашого унікального онлайн-курсу «Як зрости до справжньої любові?»
  • Спільнота «Подружні зустрічі» запрошує на «Вечори для закоханих»
        • «Сексуальність не існує сама по собі, вона є ознакою ЛЮДИНИ»

          На другій зустрічі в рамках онлайн-школи «Як зберегти любов у стосунках», пані Галина Кришталь – доктор морального Богослов’я розкрила тему «В пошуках правди, краси і добра людської сексуальності». Допомогла поглянути на правду, красу і добро як «послання Бога»; зрозуміти задум Бога стосовно чоловіка і жінки; подумати над тим, як це все може допомогти зберегти та розвивати любов у подружжі. Пропонуємо Вам ознайомитись з основними тезами лекції.

          1. Правда, краса, добро – три основні ідеї/категорії/цінності/орієнтири в історії людства.

          Що кожне з них в собі несе і чому застосування ключа цих трьох цінностей важливе у відношенні до людської сексуальності? Людина має всередині себе особливий магніт – її тягне до того, що  справжнє, гарне і  добре. Чому правда, краса і добро так нас притягають? За кожним нашим бажанням насправді стоїть туга за Богом, бо Бог – повнота Істини, Краси і Добра. Ми – наділені божественною часткою («Божий образ і подоба» – магніт, який тягнеться до Істини, Краси, Добра) і ми маємо певні цінності – «послання Бога».

          Правда – інформація, що претендує на достовірність, туга пізнати істину, світ навколо нас і самого себе. Це об’єктивна дійсність, природна суть речей, правильне відображення дійсності у свідомості  людини, її уявленнях, поняттях, судженнях. Вона супроводжує радість і внутрішню наповненість з пізнання і  наближення до Істини. Лежить в основі здорових відносин, вчить смирення. Краса проявляється у чутливості на досконале: захоплення, споглядання, творення, яке нас збагачує, відкриває на Творця через сприйняття й творення людиною гармонії власного буття і довкілля. Краса людського тіла демонструє жіноче, чоловіче тіло – як об’єкт споглядання у мистецтві та полягає в створенні образу прекрасної і гармонійної людини, яка виражається через вірність, милосердя, терпеливість, великодушність, відповідальність, самоопанування, посвяту життя, мужність, подвиг. Добро – це те, чого всі прагнуть. Нам відомі різні види добра/благ (приємні, корисні, добро у собі). Найбільше добро – сама особа. Про це говорить Кароль Войтила у своїй праці «Любов і відповідальність». Автор наголошує, що етична і моральна категорія стосується лише людини, адже на ній повна відповідальність застосування духовних влад в людині (розуму і волі) і вона має «вроджені знання» про добро (совість).

          2. Яким був Божий задум стосовно чоловіка та жінки і чому над цим варто задумуватись в ХХІ столітті? Часто зараз чоловіка і жінку розглядають через призму людської сексуальності.

          Сексуальність не існує сама по собі, вона є ознакою ЛЮДИНИ. Потрібно розглядати людину в цілому, завдання, до якого вона є покликана; не лише її природне і земне існування, але й надприродне і вічне. Цей контекст погіршився і ми зараз спостерігаємо, що секс зводиться до чогось буденного. Тому є потреба постійного переосмислення, як я живу, як я повинен жити і що/хто на мене впливає? Нам потрібні ціннісні орієнтири.

          Подружжя не є простим продуктом випадку або результатом еволюції несвідомих природних сил, воно насправді так створене Богом Творцем у мудрому передбаченні, що здійснює серед людей Його план любові. Тому чоловік і жінка у взаємному самовідданні, яке є для них в подружжі властивим і винятковим, прагнуть витворити особову спільноту, у якій вони взаємно вдосконалюють себе, щоб співдіяти з Богом у зачинанні та вихованні нового людського життя. Адже діти – плоди подружньої любові, особливе Боже благословення, а батьки – співтворці з Богом. Чоловік і жінка беруть участь у таємниці створення нової особи. Подружжя як зв’язок любові в парі випливає зі самої природи, вони стають «однією плоттю» виключно на основі їхнього відповідально вибору особи.

          Сексуальність – це багатство людини, позначає всі рівні в ній (тілесний, психічний, духовний) та відображає гідність людської особи, яка виражається через любов і є укріплена Таїнством Подружжя. Чоловік і жінка мають цю саму гідність, але відмінність покликань. Поділ на статі – задум Бога, а дані відмінності – для взаємодоповнення, в якому виражається краса і гармонія. Тілом виражається цілковитий дар особи іншій особі. Значення і зміст статевого акту – любов, тобто цілковите дарування.

          3. Як все це може допомогти зберегти/розвивати любов у подружжі?

          Важливо усвідомити істини: ми створіння (не боги); в нас глибока потреба любові – ця потреба в нас на Божу, а не на людську міру, і на неї може відповісти лише Бог. Нам потрібне не миттєве задоволення, а справжнє передчуття вершини існування, блаженства, якого прагне все наше єство. Не варто мати очікування, що інша людина (чоловік/жінка/діти) відповість на всі 100 % на цю потребу. Важливо плекати особисті стосунки з Богом кожному з пари – чим більше і глибше ми любимо Бога, тим більше і глибше зможемо любити другу людину. Важливо відкрити дари своєї жіночої чи чоловічої природи, радіти ними; бути собою у всій повноті, не копіювати іншого; взаємодіяти, а не конкурувати; взаємодоповнювати.

          Нам притаманні 3 рівні статевості: фізичний, психологічний і духовний і ми маємо необхідність підживлювати свою любов, яка інтегрує всі рівні статевості. Різні етапи в житті подружжя мають свої виклики (фізичного, емоційного, духовного плану). Коли статевості бракує, розуміння смислу і значення дару, тоді бере гору «цивілізація речей, а не осіб»: передшлюбні, позашлюбні стосунки, практики, в яких нема відношення до іншої особи. Це все наслідки первородного гріха. Сексуальна сфера підлягає моральним нормам та створює певний орієнтир: відкинути все, що суперечить гідності особи та її справжньому благу.

          Мова також йде про відповідальне материнство і батьківство: пошана до об’єктивного морального порядку, який походить від Бога (проявлений в людській сексуальності); повага до цілей подружнього акту; відкритість до життя і повага до дитини від зачаття. Моральні дилеми/проблеми, з яким подружжя може зустрітися є: природна можливість мати дітей, але нема бажання (контрацепція, аборти); є бажання мати дітей, але нема змоги (штучні репродуктивні технології). Тому тут необхідна допомога благодаті у Таїнстві Подружжя: шлюбні обітниці дані перед Богом; сексуальність вплетена в Таїнство (консумація подружжя); благодать для реалізації подружнього і батьківського покликання; статеве єднання пари, як актуалізація Таїнства Подружжя і шлях взаємного освячення; зростання у святості. Це можливо завдяки проявленні чеснот правди, краси і добра, тобто відкрити правду – хто ми та до чого покликані, виявити красу у випромінюванні автентичності нашого буття та виявляти добро – вірність пізнаній правді.

          Пані Галина Кришталь дуже широко розкрила ці всі поняття. На завершення ще відповіла на низку запитань від учасників: як не помились у виборі, як і коли говорити з дітьми про сексуальність, як пояснити дітям про негатив самовдоволення, як популяризувати цінності дошлюбної чистоти та про «рятівні шлюпки» для перехідних періодів у подружжі.

          Попереду ще багато лекцій, які організовує онлайн-школа «Покликані до любові» від експертів з побудови взаємин, які вже понад 5 років допомагають формувати стосунки любові у парах та сім’ях.  Посилання на соцмережі.

          Підготувала: Юлія Сиротюк

           

          Читай також

        • Коли стосунки перетворюються на рахунки
        • Запрошуємо вас приєднатися до нашого унікального онлайн-курсу «Як зрости до справжньої любові?»
        • Спільнота «Подружні зустрічі» запрошує на «Вечори для закоханих»
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Про автора

              Журналіст "ДивенСвіт"